В Україні шлюб – це офіційно зареєстрований у державних органах союз між чоловіком та жінкою. Проживання разом без державної реєстрації не надає прав та обов’язків подружжя, наголошує Міністерство юстиції України.
Вік для укладення шлюбу
Право на шлюб мають особи, яким виповнилося 18 років.
За заявою особи віком від 16 років, суд може дозволити шлюб, якщо це відповідає її інтересам (статті 21–23 Сімейного кодексу України).
Хто не може вступати у шлюб
Згідно зі статтею 26 Сімейного кодексу, шлюб заборонено укладати між:
Родичами прямої лінії (батьки і діти, діди і онуки, прабабуся/прадід і правнуки);
Братами і сестрами (повнорідними та неповнорідними);
Двоюрідними братом і сестрою, рідною тіткою чи дядьком і племінником/племінницею;
Усиновлювачем та усиновленою дитиною (крім випадків скасування усиновлення або спеціального рішення суду).
Шлюб, укладений із порушенням цих правил, може бути визнаний недійсним:
Автоматично недійсним є шлюб між родичами прямої лінії та рідними братом і сестрою.
Шлюб між двоюрідними братом і сестрою, тіткою/дядьком і племінником/племінницею або усиновлювачем і усиновленою дитиною може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
При цьому суд враховує тривалість спільного проживання, характер взаємин подружжя та інші обставини. Недійсність шлюбу не позбавляє прав дітей, народжених у ньому.
Наслідки недійсного шлюбу
Якщо шлюб визнаний недійсним:
Він не створює прав і обов’язків подружжя;
Майно, набуте під час такого шлюбу, вважається спільною частковою власністю;
Аліменти, сплачені у недійсному шлюбі, підлягають поверненню, але не більше ніж за три роки;
Особи, що проживали у житлі через недійсний шлюб, можуть бути виселені;
Зміна прізвища під час такого шлюбу вважається недійсною.
Водночас, якщо особа не знала про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона зберігає права на:
поділ майна, набутого у недійсному шлюбі;
проживання у житловому приміщенні;
отримання аліментів;
використання прізвища, обраного під час реєстрації.
Права батьків та дітей, народжених у недійсному шлюбі, не змінюються (стаття 47 Сімейного кодексу).